ЗАКОН УКРАЇНИ
Про телебачення і радіомовлення
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 10, ст. 43 )
( Вводиться в дію Постановою ВР N 3760-XII ( 3760-12 ) від 21.12.93, ВВР, 1994, N 10, ст. 44 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст. 85
N 198/95-ВР від 02.06.95, ВВР, 1996, N 5, ст. 18
N 70/97-ВР від 14.02.97, ВВР, 1997, N 15, ст.115
N 595/97 -ВР від 22.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 6
N 196/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 34, ст.233
N 193-XIV ( 193-14 ) від 20.10.98, ВВР, 1998, N 49, ст.302
N 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, ВВР, 1999, N 41, ст.373
N 1642-III ( 1642-14 ) від 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213
N 1709-III ( 1709-14 ) від 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257 )
................
Цей Закон відповідно до Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) регулює діяльність телерадіоорганізацій на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.
РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону вживаються такі терміни:
................
громадське телерадіомовлення - система позабюджетного неприбуткового загальнонаціонального, регіонального або місцевого телерадіомовлення, що створюється засновниками - юридичними та/або фізичними особами; ( Статтю 1 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 595/97-BP від 22.10.97 )
загальнонаціональний канал мовлення - канал мовлення, призначений для трансляції телерадіопрограм більш як на половину областей України;
канал мовлення - сукупність технічних засобів з частотними присвоєннями, призначених для трансляції теле- та радіопередач на територію, що визначається параметрами технічних засобів мовлення;
................
мовлення (телебачення і радіомовлення) - передача на відстань звукової або зорової інформації за допомогою електромагнітних хвиль, що розповсюджуються передавальними пристроями і приймаються будь-якою кількістю телерадіоприймачів;
Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія - державні телерадіоорганізації, що ведуть мовлення на загальнонаціональних каналах мовлення і підзвітні Верховній Раді України та Президенту України;
пряма трансляція - безпосереднє розповсюдження теле- або радіопередач без попереднього запису і монтажу;
радіомовлення - виробництво і розповсюдження аудіопрограм;
................
суспільне телерадіомовлення - система неприбуткового єдиного загальнонаціонального телебачення і радіомовлення, що має єдину програмну концепцію, створюється та діє згідно із Законом України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення" ( 485/97-BP ); ( Абзац сімнадцятий статті 1 в редакції Закону N 595/97-BP від 22.10.97 )
................
телерадіоорганізація (редакція, студія, агентство, об'єднання, асоціація, компанія, радіостанція тощо) - юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати телерадіопередачі та програми;
................
телерадіопрограма - сукупність телерадіопередач, що транслюються безпосередньо або в запису;
................
Стаття 2. Основні принципи діяльності телерадіоорганізацій
................
Телерадіоорганізації не мають права у своїх програмах розголошувати дані, що становлять державну таємницю або іншу таємницю, яка охороняється законодавством, закликати до насильницької зміни або повалення існуючого державного і суспільного ладу, порушення територіальної цілісності України, вести пропаганду війни, насильства і жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, поширювати порнографію або іншу інформацію, яка підриває суспільну мораль або підбурює до правопорушень, принижує честь і гідність людини.
Стаття 3. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами в галузі телебачення і радіомовлення незалежно від форм власності, мети створення і виду статутної діяльності телерадіоорганізацій, а також від способу розповсюдження телерадіоінформації, якщо їх передачі розраховані на масове приймання поживачами.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що регулюють створення і діяльність спеціальних телевізійних і радіомовних систем закритого типу (виробничих, технологічних, навчальних, службових тощо), радіоаматорський зв'язок, радіоспорт або інші види зв'язку, що діють на основі індивідуального виклику чи використовуються для поширення інформації спеціального призначення і не розраховані на масове приймання їх передач; на діяльність по неефірному прокату відео- та аудіопродукції в різних установах.
................
Стаття 8. Захист інтересів національного телерадіовиробництва
З метою захисту інтересів національного телерадіовиробництва і спрямування інвестицій на розвиток національної бази телебачення та радіомовлення не менше 50 відсотків від загального обсягу мовлення кожної телерадіоорганізації мають становити передачі (фільми), виготовлені безпосередньо даною телерадіоорганізацією або іншими юридичними особами, які діють в Україні.
................
Стаття 9. Мова телерадіопередач та програм
Телерадіоорганізації ведуть мовлення державною мовою.
Мовлення на певні регіони може здійснюватися також мовою національних меншин, що компактно проживають на даній території.
Мовлення на зарубіжну аудиторію ведеться українською і відповідною іноземною мовою.
................
Стаття 10. Законодавство про телебачення і радіомовлення
Законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ), цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до них.
Стаття 11. Структура національного телебачення і радіомовлення України
Структуру національного телебачення і радіомовлення України складають державні, недержавні (приватні) та громадські телерадіоорганізації, засновані юридичними та/або фізичними особами відповідно до чинного законодавства України, а також система Суспільного телебачення і радіомовлення.
( Стаття 11 в редакції Законів N 198/95-BP від 02.06.95, N 595/97-BP від 22.10.97 )
Стаття 12. Державні телерадіомовні організації України
Державні телерадіоорганізації поряд із Суспільним телебаченням і радіомовленням становлять основу національного телебачення і радіомовлення України. Вони утримуються на кошти державного бюджету і забезпечують телерадіотрансляцію на всю територію чи відповідний регіон України і на зарубіжну аудиторію.
( Частина перша статті 12 в редакції Закону N 595/97-BP від 22.10.97 )
................
Пріоритетне право на загальнонаціональні канали мовлення, технічні засоби яких створено за рахунок державного бюджету чи державних підприємств, має спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення в межах, передбачених статтею 7 цього Закону.
Державним телерадіоорганізаціям в частині прав, яких вони набувають на підставі ліцензії, надається пріоритетне право на користування державними теле- і радіомережами.
................
Стаття 13. Право на заснування телерадіоорганізацій
Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності, Верховній Раді України, Президенту України, іншим юридичним особам України.
Рішення про заснування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України приймаються спільно Верховною Радою України та Президентом України. Фінансування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України фіксується окремим рядком у Державному бюджеті України.
Для суспільного мовлення виділяється один із загальнонаціональних теле- та радіоканалів. Рішення про заснування телерадіоорганізацій Суспільного телебачення і радіомовлення приймається Верховною Радою України. Суспільне телебачення і радіомовлення має пріоритет в одержанні ліцензії на право користування загальнонаціональними теле- та радіоканалами. Статус і діяльність системи Суспільного телебачення і радіомовлення визначаються окремим законом. ( Частина третя статті 13 в редакції Закону N 595/97-BP від 22.10.97 )
В Україні забороняється створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними і фізичними особами та особами без громадянства. Забороняється створення і діяльність телерадіоорганізацій з іноземними інвестиціями, у статутному фонді яких більш як 30 відсотків іноземних інвестицій.
Іноземне інвестування телерадіоорганізацій України здійснюється під контролем та за згодою Національної ради.
Мовлення іноземних телерадіоорганізацій з використанням каналів мовлення України здійснюється на основі міждержавних або міжнародних угод.
................
Стаття 14. Ліцензування каналів мовлення
Для отримання ліцензії на право користування каналами мовлення телерадіоорганізація, її засновник або уповноважений ним орган подає заяву до Національної ради.
У заяві повинні міститися такі дані:
................
д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі;
................
Стаття 37. Обов'язки телерадіоорганізації
Телерадіоорганізація зобов'язана:
................
е) з повагою ставитися до національної гідності, національної своєрідності і культури всіх народів;
................
Президент України | Л.КРАВЧУК |
м. Київ, 21 грудня 1993 року